Нормативна документація

• Аналіз
   директорської контрольної роботи
  з англійської мови   у_­_7-б__ класі  Ходорівської ЗОШ №3  І-ІІІ cm.ім. Героя України Р. Точина
  Всього   учнів у класі__24
  Присутні на уроці____19
  
  
  
  
  Контрольна робота Listening містила 3 завдання :
  1 - say if the following statements true or false
  2 - fill in the gaps
  3 - answer  the questions
  Результати :
  На 12 балів написало ___-____учнів
  На 11 балів написало ___4____учнів
  На 10 балів написало ___7____учнів
  На 9   балів написало ___1____учнів
  На 8   балів написало ___2____учнів
  На 7   балів написало ___1____учнів
  На 6   балів написало ___1____учнів
  На 5   балів написало ___2____учнів
  На 4   бали написало ___1____учнів
  На 3   бали написало ___-___учнів
  На 2    бали написало ___-____учнів
  На 1     бал написало ____-___учнів
  Характерні помилки
• 
  
•           Аналіз контрольної роботи з аудіювання свідчить,що більшість учнів 7-б класу розуміють основний зміст тексту на високому  та достатньому рівнях. Але недостатній рівень  володіння лексичним запасом не дозволив деяким учням виконати правильно завдання, поставлені до прослуханого тексту. 
• Учитель англійської мови                                        /А.В.Нікіфорова/ 
•                        
• 
  

  Вимоги до уроку англійської мови
•  Структура уроку іноземної мови
• 
  
  Тема:
  Мета:
  Обладнання:
  1. Початок уроку  ( на дошці записані дата і тема уроку іноземною мовою):
   - організаційний момент ( привітання, організація класу до роботи, повідомлення теми та цілей уроку);
   - мовленнєва/ фонетична/ лексична зарядка (створення іншомовної  атмосфери  на уроці).
  11. Основна частина уроку:
   - подача нового матеріалу;
   - тренування учнів у вживанні цього матеріалу в мовленні;
   - практика в мовленнєвій діяльності;
   - систематизація / узагальнення засвоєного і контроль мовленнєвих навичок  та вмінь.
  111. Заключна частина уроку:
   - підбиття підсумків уроку;
   - повідомлення  домашнього завдання ( д/з записується на дошці).
                                                   
•                                          Самоаналіз уроку

• 1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі; чи пов'язаний він із попередніми, на що в них опирається? Як цей урок працює на на­ступні уроки? У чому його специфіка?

• 2.   Яка характеристика реальних навчальних можливостей учнів даного класу? Які особливості учнів були враховані мною при плану­ванні уроку? Чи опиралася на діагностику загальнонавчальних спеціаль­них умінь?
  3.   Які завдання я вирішую на уроці: а) загальноосвітні; б) виховні; в) розвиваючі? Чи була забезпечена їхня комплектність? Які завдання були для мене головними, стрижневими, як ураховано в завданнях особ­ливості класу й окремих груп школярів?
  4. Чому обрана структура уроку була раціональна для рішення цих завдань? Чи раціонально виділений час на опитування вивченого нового матеріалу, закріплення, розбору домашнього завдання (якщо урок ком­бінований)? Логічний зв'язок між різними етапами уроку.
  5. На якому змісті (на яких поняттях, ідеях, положеннях, фактах) ро­биться головний акцент на уроці й чому? Чи виділений об'єкт міцного засвоєння, тобто із усього розказаного виділити головне ясно й чітко, щоб діти не загубилися в обсязі другорядного?
  6. Яке сполучення форм навчання було обрано для розкриття но­вого матеріалу й чому? Чи необхідний диференційований підхід до учнів? Що покладено в основу диференціації? Що диференціювалося? Тільки обсяг, або тільки зміст, або ступінь допомоги, зробленої учнем, або все в сукупності?
  8.  Як був організований контроль за засвоєнням знань, умінь, нави­чок учнів? У яких формах і яких методах він здійснювався?
  9.Як використано на уроці навчальний кабінет? Чи доцільно ви­користано засоби навчання?
  10.За рахунок чого на уроці підтримувалася психологічна атмо­сфера, у чому конкретно проявлялася культура спілкування із класом, групою? Поведінка у критичній ситуації? Як був реалізований вихов­ний вплив особистості вчителя?

  УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №641/2015

  Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні

  
  

  Ураховуючи роль англійської мови як мови міжнародного спілкування, з метою сприяння її вивченню для розширення доступу громадян до світових економічних, соціальних, освітніх і культурних можливостей, які відкриває знання та використання англійської мови, забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору, на підтримку програми Go Global, яка визначає вивчення англійської мови одним із пріоритетів  стратегії розвитку, постановляю:

  1. Оголосити 2016 рік Роком англійської мови в Україні.

  2. Кабінету Міністрів України:

  1) розробити і затвердити комплекс заходів на 2016 та наступні роки, спрямованих на активізацію вивчення громадянами англійської мови з метою створення для них можливостей її використання у сферах освіти, науки, культури, економіки та інших сферах, передбачивши здійснення в установленому порядку заходів, зокрема щодо:

  організації на базі вищих навчальних закладів курсів із вивчення англійської мови студентами, аспірантами, докторантами, педагогічними і науково-педагогічними працівниками, іншими громадянами;

  сприяння розширенню в установленому порядку викладання здобувачам вищої освіти навчальних дисциплін англійською мовою;

  запровадження вивчення англійської мови як другої іноземної у загальноосвітніх навчальних закладах, у яких вона не вивчається;

  розширення мережі гуртків з вивчення англійської мови у позашкільних навчальних закладах, а також практики її застосування в роботі з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти;

  проведення фахових конкурсів, олімпіад та інших змагань з англійської мови серед педагогічних, науково-педагогічних працівників, учнів та студентів;

  розвитку взаємного обміну учнями, студентами між навчальними закладами України та держав, у яких англійська мова є основною мовою спілкування;

  активізації участі загальноосвітніх навчальних закладів України в навчальній програмі Європейського Союзу “Е-Twinning Plus”;

  розширення мережі літніх мовних таборів з метою вивчення іноземних мов в Україні;

  започаткування проекту підвищення фахової кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників з англійської мови;

  розвитку міжнародного співробітництва щодо залучення до викладання англійської мови іноземних фахівців, які є її носіями, у тому числі волонтерів, спрощення порядку в’їзду в Україну та перебування в Україні таких фахівців;

  удосконалення законодавства України у сфері освіти і науки щодо визначення переліку посад педагогічних, наукових та науково-педагогічних працівників у вищих навчальних закладах і наукових установах, кваліфікаційною вимогою для зайняття яких є володіння англійською мовою, а також запровадження вимоги щодо англомовної компетентності для присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань;

  запровадження поетапної сертифікації вчителів іноземних мов загальноосвітніх навчальних закладів з метою визначення згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти рівня володіння ними відповідною мовою та диференціації оплати праці залежно від фахового рівня володіння мовою;

  запровадження освітніх теле- та радіопрограм із вивчення англійської мови для різних категорій населення, проведення інформаційно- роз’яснювальної роботи щодо важливості вивчення англійської мови, ознайомлення з можливостями її використання;

  поширення практики демонстрування фільмів англійською мовою із субтитруванням державною мовою;

  проведення оцінювання рівня володіння державними службовцями англійською мовою та організації мовних курсів для її вивчення, запровадження в установленому порядку кваліфікаційних вимог щодо володіння англійською мовою для відповідних посад державної служби;

  включення вивчення англійської мови до програм підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

  активізації ведення англомовної версії офіційних веб-сайтів органів державної влади;

  2) опрацювати питання щодо залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги для реалізації зазначених заходів.

  3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечити розроблення та реалізацію відповідних регіональних планів заходів, спрямованих на популяризацію вивчення англійської мови, передбачивши, зокрема:

  проведення відповідної інформаційно-роз’яснювальної роботи, у тому числі в місцевих засобах масової інформації;

  опрацювання питання щодо забезпечення доступності послуг із вивчення англійської мови;

  запровадження на регіональному телебаченні освітніх програм із вивчення англійської мови;

  проведення із залученням навчальних закладів, закладів культури, установ і організацій, які надають послуги з вивчення англійської мови, олімпіад, фестивалів, конкурсів та інших заходів, спрямованих на заохочення різних вікових груп населення до вивчення англійської мови, підвищення рівня володіння нею.

  4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
• 
  
• 
  
•                                           
•                Структура сучасного уроку
   Урок ,як форма організації навчальної роботи ,існує із сімнадцятого століття, тобто більше 350 років.
  Структура сучасного уроку – це послідовність окремих етапів уроку, їх логічне взаєморозміщення, а також взаємозв’язок етапів уроку й варіанти їхньої взаємодії між собою, що виникають у процесі навчання.
   Які ж елементи і частини уроку є структурними, а які не є? Єдиної думки з цього приводу на сьогодні немає.
  Одні вчені елементами уроку вважають:
   1) вивчення нового матеріалу;
  2) закріплення пройденого;
  3) контроль і оцінку знань учнів;
  4) домашнє завдання;
  5) узагальнення і систематизацію знань. 
  Інші — мету уроку, зміст навчального матеріалу, методи і прийоми навчання, способи організації навчальної діяльності 
   Існує точка зору, згідно з якою “…спроба виділити якусь постійно діючу, однозначну структуру уроку є безплідною, бо в реальному навчальному процесі число поєднань елементів уроку надзвичайно велике” .
  Між тим, вчені-педагоги одностайні в тому, що структура уроку не може бути випадковою, що вона повинна відображати закономірності і логіку процесу навчання .
   Елементами уроку, що у взаємозв’язаному функціонуванні відображають ці закономірності, є: актуалізація, формування нових понять і способів дій, застосування засвоєного.
   В реальному педагогічному процесі вони є й етапами процесу навчання, і основними, незмінними, обов’язковими дидактичними завданнями, і компонентами дидактичної структури уроку. Саме ці компоненти забезпечують на уроці необхідні й достатні умови для засвоєння учнями програмного матеріалу, формування у них знань, умінь, навичок, активізації розумової діяльності учнів у процесі виконання самостійних робіт, розвиток їх інтелектуальних здібностей.
  Послідовність формування знань на тому чи іншому уроці може бути різною: в одному випадку, урок може розпочинатися не з актуалізації, а з введення нового поняття шляхом пояснення учителя чи створення проблемної ситуації. В іншому випадку – на початку уроку може бути контрольна чи самостійна робота. Відзначений підхід до визначення структури уроку усуває шаблонність при проведенні уроків, рецептурність у діяльності учителя, розширює межі його творчої майстерності розробки і проведення уроків.
  Методична структура, що розробляється вчителем на основі дидактичної структури,  – величина змінна. Число елементів у ній, їх номенклатура і послідовність визначається вчителем, виходячи з загальної дидактичної структури, мети і завдань освіти, розвитку та вихованості учнів. Методична підструктура уроку відображає основні етапи навчання і характер організації уроку.
  Таким чином, якщо дидактична структура уроку є сталою, то методична підструктура зобов’язує планувати конкретні види діяльності: виконання вправ, розв’язування задач, відповіді учнів; пояснення матеріалу з використанням адекватних методів і засобів; розв’язання практичних і навчальних завдань під керівництвом учителя і самостійно. При створенні методичного проекту уроку учитель керується принципом оптимального досягнення мети і завдань, при цьому значну роль у забезпеченні успішності навчально-пізнавального процесу відіграють: створення мотивації, психологічного комфорту, врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей.
  Класифікація уроків раціональніша і дозволяє чіткіше визначити мети, завдання й структуру кожного уроку і мобілізувати учнів чинити успішний їхнє рішення.
  Найбільш фундаментальне дослідження уроку було проведено М. И. Махмутовим у його монографії «Сучасний урок». На основі багаторічних досліджень і узагальнення передового педагогічного досвіду автор пропонує свою концепцію сучасного уроку, що відповідає вимогам розвиваючого навчання. М. И. Махмутов розробляє саме поняття «урок», описуючи його основні елементи.
  Основні етапи уроку:
  1. - організаційний етап;
  2. - етап перевірки домашнього завдання;
  3. - етап актуалізації суб’єктивного досвіду учнів;
  4. - етап вивчення нових знань і способів діяльності;
  5. - етап первинної перевірки розуміння вивченого;
  6. - етап закріплення вивченого;
  7. - етап застосування вивченого;
  8. - етап узагальнення й систематизації;
  9. - етап контролю й самоконтролю;
  10. - етап корекції;
  11. - етап інформації про домашнє завдання;
  12. - етап підведення підсумків навчального заняття;
  13. - рефлексія.
  Урок має можливості впливати на становлення дуже багатьох якостей особистості учнів. І ці можливості необхідно використовувати повною мірою.
  

  
  

  Усі, хто вивчає іноземну мову, розподіляються на шість рівнів:
  

  A - Користувач-початківець

  A1 Початківець

  A2 Початкові знання

  B - Незалежний користувач

  B1 Середній рівень

  B2 Вище середнього

  C - Досвідчений користувач

  C1 Просунутий

  C2 Досвідчений

Self-Evaluation of Lesson

 Date of lesson_________

 School __________________________________ . Teacher________________________

Grade___________   

Subject Taught ______________________________________ 

Time of day_________

1. How did the objective help focus your instruction?

2. What parts of the instructional plan worked as you anticipated? Explain.

3. How well did you anticipate materials needed?

4. What, if any, adjustments were needed once you began?

5. How effective was the assessment you chose to use?

6. What evidence do you have that the lesson was a success?

7. How did the time you spent preparing your lesson contribute to your success?

8. If you could do this lesson again with the same students, would you do anything differently? If so, what?

http://www.coe.int/t/dg4/education/elp/ELP-REG/Default_EN.asp WHAT IS THE EUROPEAN LANGUAGE PORTFOLIO (ELP)? 

ЄВРОПЕЙСЬКЕ МОВНЕ ПОРТФОЛІО ELP

Європейське мовне портфоліо Європейське мовне портфоліо розроблене за допомогою установ Ради Європи. Передбачає такі основні рівні володіння іноземною мовою: Розуміння ( усна форма мови – аудіювання та письмова – читання); Говоріння (монолог як форма продуктивного говоріння або полілог як окремий вид інтерактивного говоріння); Письмо як окремий продуктивний вид мовленнєвої діяльності Мета мовного портфоліо: Стимулювати вивчення дитиною іноземної мови згідно з будь – яким загально рекомендованим рівнем упродовж усього життя людини; Зробити процес вивчення мови більш прозорим та ясним; Формувати інноваційну особистість учня, розвивати вміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі; Формувати самоосвітню компетентність учня, що дозволяє йому аналізувати й усвідомлювати власний шлях навчання.

Критерії оцінювання навчальних досягнень унів з іноземної мови

Іноземні мови

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання  спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили,  тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний  тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестрове оцінювання з іноземної мови  проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).  Оцінка за семестр виставляється на основі тематичних оцінок та семестрового оцінювання.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий		Аудіювання*
	1	Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
	2	Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
	3	Учень (учениця) розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
Середній	4	Учень (учениця) розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст  прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал.
	5	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі  текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі.
	6	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.
Достатній	7	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.
	8	Учень (учениця) розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно надану інформацію.
	9	Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст повідомлень та фактичну інформацію імпліцитно надану у повідомленні.
Високий	10	Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а   також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності.
	11	Учень (учениця) розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Вміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.
	12	Учень (учениця) без особливих зусиль розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух надану фактичну інформацію  у повідомленні.
* Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів  формуються вчителем  відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу;
Початковий		Читання*
	1	Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався.
	2	Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення  на основі матеріалу, що вивчався.
	3	Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався.
Середній	4	Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
	5	Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
	6	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням  тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
Достатній	7	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням і тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру.
	8	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити і аналізувати потрібну інформацію.
	9	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням  тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки.
Високий	10	Учень (учениця) уміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв’язки всередині речення та між реченнями.
	11	Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв’язки в рамках тексту та між його окремими частинами.
	12	Учень (учениця) уміє читати  тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. В повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності.
* Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог   для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.;
Початковий		Говоріння*
	1	Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.
	2	Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.
	3	Учень (учениця) використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки.
Середній	4	Учень (учениця) уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору.
	5	Учень (учениця) уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні  помилки при використанні лексичних одиниць. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.
	6	Учень (учениця) упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову відповідно до мовленнєвої ситуації. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.
Достатній	7	Учень (учениця) уміє зв’язно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них.
	8	Учень (учениця) уміє логічно висловитися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє відповідно до комунікативних завдань використовувати лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.
	9	Учень (учениця) уміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, відповідно до комунікативних завдань використовує лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.
Високий	10	Учень (учениця) уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативних завдань, не допускає фонематичних помилок.
	11	Учень (учениця) уміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок.
	12	Учень (учениця) уміє вільно висловлюватись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами.
* Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична  наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог  для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.;  Письмо * Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.